ГРИНЕВИЧ Едуард Михайлович

31 травня 1985 – 20 лютого 2014
Учасник Євромайдану
Герой Небесної сотні
Герой України

.

ЖИТТЄПИС

Гриневич Едуард Михайлович (31 травня 1985, с. Деревок, Любешівський район, Волинська область, УРСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — громадський активіст, член партії ВО «Свобода». Герой України.

Боєць «Волинської сотні». Едуард Гриневич довгий час зростав і виховувався у сім’ї без батька. Зі слів близьких, націоналіст звик у житті досягати всього сам, був наполегливим і цілеспрямованим. Навчався у Любешівському технічному коледжі. Захоплювався інформаційними технологіями. Певний час працював в «Інтертелекомі» міста Луцька. Потім вирішив розпочати власну справу. Працював у Любешові.

Близькі та знайомі Едуарда завжди дивувалися і захоплювалися його добротою і тактовністю, які поєднувалися з внутрішньою стійкістю та ідейністю.

Він звик діяти, а не говорити.

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ. ЄВРОМАЙДАН У КИЄВІ

Активіст був на Майдані тричі. Вважав це справою честі та гідності. Востаннє поїхав у Київ 16 лютого, а вже за чотири дні обірвалось його молоде життя. Тіло знайшли у дворі Михайлівського собору з кульовим пораненням. Хлопець залишив по собі щоденник.

На момент смерті, Едіку було 28 років. На Майдані він почувався дуже щасливим. Тричі їздив туди. Коли, вилікувавши вдома грип та ангіну, востаннє зібрався в дорогу, бабуся стояла на дверях і не пускала. А він таки вирвався.

«Там не все так, як вам здається з телевізора. Там не просто люди стоять. Усе дуже організовано, є команда однодумців, і кожен, як мурашка, знає, що йому треба робити. У мене на Майдані з’явилося так багато друзів»

— сказав перед від’їздом.

НАГОРОДИ
.