КІПІАНІ Давид Ілліч

28 червня 1980 – 21 лютого 2014
Учасник Євромайдану
Герой Небесної сотні

 

.

.

ЖИТТЄПИС

Давид Ілліч Кіпіані (груз. დავით ილიას ყიფიანი; 28 червня 1980, Тбілісі, Грузинська РСР — 21 лютого 2014, Київ, Україна) — Герой Небесної Сотні, учасник Євромайдану. Помер від зупинки серця, є одним із загиблих протестувальників, названих «Небесною сотнею».

Родом із Грузії (м. Тбілісі). Його мати була українкою, батько – грузином. Ще у підлітковому віці втратив батьків. Здобувши середню спеціальну освіту, почав працювати. У 2012 році став членом політичної партії «Єдиний національний рух» і молодіжної організації «Вільна зона».

Згодом переїхав до України у пошуках роботи. Працював маляром, потім у фірмі, яка встановлювала електричне обладнання. Він постійно стежив за подіями на Батьківщині. «Півтора роки Давид Кіпіані жив у Києві, але завжди брав активну участь в акціях вільної зони – поширював інформацію, коментував наші події, пропонував свої ініціативи»,- розповів його побратим Гела Васадзе.

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ. ЄВРОМАЙДАН У КИЄВІ

З перших днів Євромайдану був його активним учасником. Входив до грузинської чоти 28-ої сотні Самооборони Майдану. 20 лютого допомагав на барикадах: готував коктейлі Молотова, виносив поранених та вбитих. Від побаченого та пережитого відчув біль у серці. Ввечері вирішив прогулятися Хрещатиком. Знепритомнів у підземному переході на вул. Хрещатик, біля однієї з барикад, що знаходились біля ЦУМу. Помер від зупинки серця близько першої години ночі 21 лютого у кареті швидкої допомоги.

Похований на Батьківщині, у рідному Тбілісі.

Колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі висловив слова співчуття сім’ї Давида Кіпіані, а також свою думку щодо участі грузинів у подіях Євромайдану та з приводу загибелі Дато, зазначивши, що той знаходився в Києві не за партійними чи іншими політичними інтересами:

« … Багато хто запитує, що роблять грузини в Україні? Кажуть, що це не наша боротьба. А насправді, на Майдані, де приходить кінець російської імперії, вирішується доля Грузії. Щоб зрозуміти, навіщо грузини знаходяться в Україні, ми повинні зрозуміти, чому українці приїжджали до Грузії.

Незадовго до смерті Дато загинув Юрій Вербицький. За повідомленнями українських ЗМІ, він воював в Абхазії. Всі, хто пам’ятає цю війну, знає історію українських солдатів, оточених російським спецназом. Українці кричали: «Грузини не здаються!» І до останнього билися з ворогом. Тоді українці боролися за Грузію і, значить, за Україну. А Дато в Києві боровся за Україну і, значить, за Грузію, за Свободу!

Маленький син Дато, певно не буде пам’ятати батька, але він буде рости, у звільнених від імперії, Грузії та Україні. І завжди буде знати, що прапор Грузії гордо майорів на Майдані. І коли спробували у Дато відняти прапор, він його відстояв, зберігши гідність, а після і життя віддав, але з українського Майдану він пішов переможцем. » — Міхеїл Саакашвілі про загибель Давида Кіпіані

НАГОРОДИ
.