БАДЕРА Олександр Миколайович

.

 1 січня 1948 – 28 січня 2014
Учасник Євромайдану
Герой Небесної сотні
Герой України

.

ЖИТТЄПИС

Народився Олександр Бадера у Володимирі-Волинському у 1948 році. Після закінчення школи навчався у Володимир-Волинському професійно-технічному училищі, де отримав професію електогазозварювальника.

Згодом пан Бадера здобув вищу економічну освіту в Києві, де й залишився працювати. У 1990-х став приватним підприємцем. Тривалий час займався кінопрокатом, та з товаришами навіть почав самостійно випускати кінофільми. Після знайомства із Почесним гетьманом Українського козацтва Володимиром Мулявою захопився історією козацтва, та сам став отаманом галицько-волинських козаків.

Мріяв створити музей Січових Стрільців. Він понад усе любив Україну і все своє життя бажав жити у вільній, заможній країні — мріяв, аби діти та онуки були щасливі та здорові й не шукали собі долю по усіх світах. Ніколи не залишався байдужим до беззаконня, яке коїлось в Україні. Був переконаний, що неможливо допускати свавілля зажерливих можновладців і що в цей нелегкий час не можна стояти осторонь від будь-яких подій.

Залишив чотирьох дітей: трьох дочок та сина.

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ. ЄВРОМАЙДАН У КИЄВІ

З перших днів Євромайдану він був активним учасником народного спротиву. У нічні чергування, підтримуючи патріотичний дух побратимів, ділився досвідом та знаннями, розповідаючи про славні подвиги козаків. Допомагав пораненим та застудженим, готуючи відвари та настої з трав. Вважав, що народна медицина творить чудеса й зцілює найскладніші недуги.

Олександр сильно застудився, коли на Водохреще був облитий крижаною водою, до того ж отримав сильне отруєння газами, але все одно не покинув барикади, жартував:

«Трохи мене покропили, та від того я став ще більш загартованим».

На День Соборності, біля стадіону «Динамо» під час протистояння на Грушевського у сутичках його сильно побили. Він знов віджартовувався:

«Зламали пальця — та не зломити дух».

Після побиття Олександра Бадеру привезли додому, до лікарні не звертався через те, що саме лікарня для побитих та поранених була одним з найнебезпечніших місць, та сам Олександр вірив у це, що зможе сам себе вилікувати.

За шість днів, унаслідок численних травм, Олександр Бадера помер. Це сталось 28 січня 2014 року. В останню дорогу 31 січня 2014 його провели місцеві козаки на кладовищі села Мала Солтанівка.

НАГОРОДИ