БОНДАРЧУК Сергій Михайлович




9 вересня 1961 – 22 лютого 2014
Учасник Євромайдану
Герой Небесної сотні
Герой України

.

.

ЖИТТЄПИС

Бондарчук Сергій Михайлович народився 9 вересня 1961 року в селі Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області в сім’ї інтелігентів. Мати – Бондарчук (Босюк) Євгенія Степанівна викладала українську мову та літературу в Ладигівській середній школі. Батько – Бондарчук Михайло Павлович працював ветеринарним лікарем у дослідному господарстві «Самчики» Хмельницької обласної сільськогосподарської дослідної станції.

Бондарчук Сергій Михайлович навчався в Ладигівській середній школі. Вищу освіту здобув у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті, був студентом фізико-математичного факультету в 1978-1983 роках.

Педагогічну діяльність розпочав у 1983 році в Поповецькій восьмирічній школі Старокостянтинівського району Хмельницької області на посаді вчителя фізики та математики.

У 1994-1996 роках працював у АТ «Україна» села Сахнівці Старокостянтинівського району.

З 1997 року викладав фізику у Старокостянтинівській гімназії Старокостянинівської міської ради Хмельницької області. Вчитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, переможець міського та учасник обласного етапів конкурсу «Вчитель року—2013» у номінації «Фізика», координатор Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня» у місті Старокостянтинові.

Захоплювався історією України, багато читав, був надзвичайно ерудованою людиною. Член ВУТ «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка.

Сповідував і пропагував здоровий спосіб життя, активно займався спортом. У складі вчительської команди Старокостянтинівської гімназії щорічно брав участь у спортивних змаганнях із різних видів спорту, міській вчительській спартакіаді.

Член виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області. Член ради сприяння розвитку освіти міста Старокостянтинова.

У 2005-2009 роках очолював міську організацію Конгресу Українських Націоналістів. З 19 червня 2009 року голова Старокостянтинівської міської організації ВО «Свобода». Помічник-консультант народного депутата України Ігоря Сабія.

Пов’язав своє життя з Українським козацтвом. Курінний Українського козацтва. Нагороджений посмертно Козацьким Хрестом «За козацьку мужність на Майдані» з правом носіння усім його нащадкам за поданням Старокостянтинівського районного козацтва, за рішенням нагородної комісії 4-го козацького редуту Майдану.

Одружений. Зразковий чоловік і батько. 33 роки ми прожили у злагоді й любові, виховали сина Володимира.

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ. ЄВРОМАЙДАН У КИЄВІ

Сергій Бондарчук з перших днів Євромайдану брав активну участь в акціях протесту проти злочинної влади. Після побиття студентів 30 листопада 2013 року на Майдані у Києві, він організовував акції та мітинги у місті Старокостянтинові на підтримку Євромайдану, а також постійно їздив до Києва сам і організовував поїздки для участі у вічах та протестних акціях. У Києві провів усі вихідні, Різдвяні свята.

Востаннє Сергій Михайлович поїхав на Майдан вранці 19 лютого 2014 року. Він був у першій Хмельницькій сотні «Свободи», яка розмістилась в приміщенні КМДА. Зранку 20 лютого 2014 року, коли на вулиці Інститутській знову почала литись кров українських патріотів, на передову йшли лише добровольці. Знали, що з походу повернуться не всі. У кожного був вибір: залишитись охороняти КМДА чи йти на передову, виносити поранених.

Не маючи зброї, бронежилетів, вони пішли проти добре озброєних силовиків. Пішов на передову і Сергій Бондарчук. На Інститутській він разом зі всіма виносив з-під куль поранених побратимів. Але одна з цих куль влучила вже в нього самого.

Його стан був вкрай важкий. Лікарі заборонили рухатися, дали знеболюючі ліки, а він намагався встати та повернутися на передову, наполягав:

Я не можу лежати. Мені потрібно на передову. Я повинен винести поранених хлопців.

Смертельно поранений, закривавлений, він думав про поранених побратимів, рвався до них на передову.

 

Лікарі боролись за його життя, але врятувати його не вдалося. Він помер від значної крововтрати. Рани виявилися смертельними, несумісними з життям. Снайпер не залишив йому шансу вижити…

НАГОРОДИ
.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ

 

  • Ім’ям пана Бондарчука названо одну з вулиць у Старокостянтинові.
    .
  • У Старокостянтинові 21 лютого 2014 року було проведено автопробіг для вшанування пам’яті Сергія.
    .
  • 5 квітня 2014 року в Старокостянтинові було проведено відкриту першість ДЮСШ і міста з легкої атлетики на честь Бондарчука.
    .
  • Пану Бондарчуку посмертно присвоєнно звання «Почесний громадянин міста Старокостянтинова».
    .
  • У пам’ять про Сергія Михайловича відкрито дві меморіальні дошки: на будівлі Старокостянтинівської гімназії, де працював пан Сергій, та на будинку, де він мешкав.
    .
  • Напередодні Дня вчителя на стіні Поповецької ЗОШ І-ІІ ст. було відкрито меморіяльну дошку Сергію Бондарчуку. З цієї школи розпочалася учительська діяльність Сергія Михайловича.
    .
  • 17 лютого 2015 року у місті Кам’янець-Подільський відкрито меморіяльну дошку на честь Сергія Бондарчука.
    .
  • Сергій Михайлович нагороджений посмертно Козацьким Хрестом “За козацьку мужність на Майдані” з правом носіння усім його нащадкам за поданням Старокостянтинівського районного козацтва, за рішенням нагородної комісії 4­го козацького редуту Майдану.
    .
  • Присвоєно “Золотий значок”, найвищу нагороду Всеукраїнського об’єднання “Свобода” посмертно.
    .
  • Дружина Героя Тетяна Бондарчук присвятила своєму чоловіку книгу “Кохання розстріляне снайпером”


СВІТЛИНИ