2 жовтня 1994 – 20 лютого 2014
⋅
Учасник Євромайдану
Герой Небесної сотні
Герой України
.
⋅
.
ЖИТТЄПИС
Гурик Роман Ігорович (2 жовтня 1994, Івано-Франківськ, Україна — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — протестувальник Євромайдану, студент факультету філософії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Герой України.
Він народився в родині, де п’ятеро полягло за Незалежну та Соборну Україну, де берегли традиції роду. Зростав на вулиці, яка носить ім’я гетьмана України Івана Мазепи і межує з вулицями Січових стрільців, Короля Данила, Пилипа Орлика. Майже кожного дня його шлях пролягав повз будинок (вул. Шевченка,1), де 3 січня 1919 року було проголошено Акт Злуки (об’єднання ЗУНР і УНР в Соборну Україну).
Середню освіту здобував у школі-ліцеї No23 Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, де панувала атмосфера демократизму, де позитивні емоції учнів були в центрі педагогічного процесу. Все це формувало його як особистість. Вступивши до Прикарпатського університету на філософський факультет, вирізнявся серед студентів: спішив жити, пізнати світ і зрозуміти своє призначення у ньому.
Багато читав, вивчав іноземні мови, вчився грати на гітарі, опановував хореографію, займався спортом, мандрував, мріяв про море.
Паралельно з навчанням в університеті, пройшов відповідні курси для вступу в Морську академію в м. Щецині (Польща), де мав намір вивчати навігаторство.
⋅
РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ. ЄВРОМАЙДАН У КИЄВІ
У період революційного протистояння він їздив у столицю чотири рази, попередньо написавши заяву: «Прошу дозволити мені не відвідувати заняття …. у зв’язку з необхідністю поїхати на Майдан». Востаннє поїхав до Києва 15 лютого зі своїм хресним. 20 лютого 2014р. загинув від вогнепального поранення в голову.
⋅
НАГОРОДИ
.
- звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності
. - Медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно)
⋅
ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ
- 13 березня 2014 року в Івано-Франківську з’явилася Вулиця Романа Гурика (раніше Проектна, яку відкрили минулого року), вона з’єднує вулиці Короля Данила й Гетьмана Мазепи.
- 2 жовтня 2014 року була відкрита меморіальна стела пам’яті Романа Гурика, на подвір’ї Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де він навчався.
- 20 лютого 2015 року у місті Івано-Франківськ на будинку школи №23, у якій він навчався, відкрили меморіальну дошку Роману Гурику.
- 14 жовтня 2015 року у меморіальному сквері Івано-Франківська відкрили пам’ятник Романові Гурику.
- Це бронзова фігура юнака зі щитом, встановлена на його могилі. Ідея та її втілення в життя належить київському скульпторові Борисові Данилюку. Над створенням образу майданівського янгола він працював близько восьми місяців. Пам’ятник освятив архієпископ і митрополит Івано-Франківський преосвященний владика Володимир (Війтишин).
У кінематографі:
Телеканал «1+1» створив документальний фільм “Жіночі обличчя революції”, однією із сюжетних ліній якого є розповідь матері Романа Ірини Гурик, яка «виховувала свідомого сина, а виховала героя. Героя Небесної Сотні».