КЛІТИНСКИЙ Олександр Іванович

Народився у багатодітній родині. Сім’я жила бідно, але дружно. Після 7 років Олександр зостався без батька. Матір була змушена годувати чотирьох дітей самотужки. Бачачи, як матері важко одній піднімати дітей, Олександр прагнув стати для родини опорою. Коли йому виповнилося 16 років, поїхав до Києва шукати роботу.

⋅

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ. ЄВРОМАЙДАН У КИЄВІ

З грудня 2013 року на Майдані. Він мало спілкувався з рідними, нічого не розповідав про Майдан.

Воював у лавах антикорупційного утворення «Білий Молот». Був активним учасником Самооборони. 18 лютого під час пожежі знаходився на 7-му поверсі у київському Будинку профспілок, після чого зник. Востаннє його бачили 19 лютого, коли силовики підпалили Будинок профспілок.

Тривалий час знаходився у списках зниклих. Його обгоріле тіло було знайдене під завалами та попередньо ідентифіковане за металевим жетоном, де Олександр власноруч підписався як «Боєць Горана». 5 квітня похований «Білим Молотом» із почестями на Аскольдовій могилі, як невідомий герой. Лише після проведення експертизи ДНК у липні 2014 року тіло остаточно ідентифіковано.

⋅

• звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності
  .
•  Медаль «За жертовність і любов до України»  (посмертно)