СЕРДЮК Ігор Миколайович

Закінчив ПТУ, відслужив в армії, працював на «Кредмаші», випробовував себе у різних сферах: складав меблі, ремонтував автомобілі, працював звукооператором на “Відкритому радіо”, навіть займався керамікою. Потім заробляв ремонтом квартир. Мав друзів по всій Україні.

У Кременчузі його знали всі, передусім через активну громадянську позицію. З 1992 року брав активну участь у заходах і протестах за незалежність України. Був веселою, чесною і порядною людиною. Захоплювався авіамоделюванням, дайвінгом, любив мотоцикли. Попри те, що у спільноті дайверів йому дали прізвисько Сердитий, у житті був людиною доброю, приємною у спілкуванні, дружньою, ніколи не відмовляв у допомозі.

⋅

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ. ЄВРОМАЙДАН У КИЄВІ

Прапороносець 9-ї сотні Самооборони Майдану брав участь у подіях Революції Гідності з перших днів, інколи повертався додому, щоб навідати дружину Ірину та доньку Олександру. На Майдані тримав оборону, допомагав зводити барикади і завжди був на передовій під час протистоянь.

18 лютого під час побудови барикад неподалік Маріїнського парку невстановлені особи, ймовірно тітушки або беркутівці спочатку влаштували сутичку з активістами, після чого вистрілили Ігореві впритул у обличчя неподалік від станції метро «Арсенальна». Він не мав зброї, навіть щита і палиці.

⋅

• звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності
  .
•  Медаль «За жертовність і любов до України»  (посмертно)