Вербицький – ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні"

Published Січень 18, 2020

Відзнака на честь Юрія Тарасовича Вербицького 2020-2021

Відзнака на честь Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького

Закатований у січні 2014 року, Юрій Вербицький назавжди залишиться у пам’яті народу. Його віра в Україну і свободу, його мужність будуть вічно з нами.

В пам’ять про Героя України Юрія Вербицького ГО «Родина Героїв Небесної Сотні» заснувала Відзнаку, яка буде мотивувати тих, хто подібно до Героя, своїми науковими досягненнями, відданістю науковій доброчесності розбудовують Україну.

Юрій Вербицький мав переконання, що наукова еліта має демонструвати суспільству чесність, готовність боротися за правду та ідеали.

Юрій Вербицький загинув, щоб захистити демократію, європейський вибір та верховенство права.

Його ставлення до науки базувалися на розумінні особистої відповідальності кожного вченого, на формуванні власного морального імперативу, якого потрібно дотримуватися у науковій сфері, де діють люди, наділені високими здібностями.

Його досягнення у науці – плід багаторічної безкомпромісної і талановитої праці. Створенням автоматизованої системи сейсмологічних спостережень та комплексного банку геофізичної інформації для Карпатського регіону України було закладено фундамент сейсмологічних досліджень сучасного типу.

Про Відзнаку розповідають:

КЕНДЗЕРА Олександр Володимирович, заступник директора з наукової роботи Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, член-кореспондент НАН України
БЕЗВЕРШЕНКО Юлія Василівна, молодший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, заступник голови Ради молодих вчених НАН України, віце-президент ГО “Unia Scientifica”.

Вічна Слава і пам’ять Герою України !

ПОЛОЖЕННЯ про Відзнаку на честь Героя “Небесної Сотні”, українського науковця Юрія Тарасовича Вербицького
1. ЦІЛІ КОНКУРСУ
1.1 ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ “РОДИНА ГЕРОЇВ “НЕБЕСНОЇ СОТНІ” (надалі – “Організація“), враховуючи велику роль Героїв “Небесної Сотні” в створенні нового морального порядку в Україні та усвідомлюючи важливість формування наукової еліти України в Україні, оголошує другий національний конкурс Відзнаки імені Героя “Небесної Сотні” Юрія Вербицького (надалі – “Відзнака“).
1.2 Відзнака створена, щоб мотивувати тих, хто, подібно до Героя “Небесної Сотні” Юрія Вербицького, своїми науковими досягненнями, відданістю Україні і демократії, відданістю науковій доброчесності, ініціативністю у розвитку міжнародних наукових зв’язків розбудовують Україну.
1.3 Юрій Тарасович Вербицький загинув, щоб дати можливість всім громадянам України жити у суспільстві, в якому є право на свободу, гідність та всебічну творчу реалізацію.
1.4 Юрій Тарасович Вербицький мав переконання, що наукова еліта має демонструвати суспільству чесність, готовність боротися за правду та ідеали. Його ставлення до науки базувалися на розумінні особистої відповідальності кожного вченого, на формуванні власного морального імперативу, якого потрібно дотримуватися у науковій сфері, де діють люди, наділені високими здібностями. Його власні досягнення у науці – плід багаторічної безкомпромісної і талановитої праці. Його робота продемонструвала, що попри недостатнє фінансове і матеріальне забезпечення науки, Україна може створювати і створює наукові продукти світового рівня, які дозволяють на рівних співпрацювати з сейсмологами зарубіжних країн та з міжнародними сейсмологічними центрами.
1.5 Юрій Вербицький є уособленням та прикладом гармонійної людини, яка любить природу, служить науці і шанує свій народ.
2. ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ
2.1 За ініціативи наукової спільноти України у 2018 році Відзнака на честь Юрія Вербицького включала дві номінації для науковців, які розвивають наукові досягнення Юрія Вербицького і працюють в площині його наукових досліджень.
2.2 У 2020 році Відзнака присвячена вивченню наукового доробку Юрія Вербицького. Конкурс мотивує студентів, магістрантів та молодих вчених обрати тематичний напрямок досліджень і підготувати статтю про науковий внесок Юрія Вербицького в українську науку.
2.3 Учасники конкурсу мають спеціально для участі у конкурсі підготувати наукову статтю, присвячену висвітленню наукового доробку Юрія Вербицького.
2.4 Стаття має відповідати стандартним вимогам до наукових статей. Учасниками конкурсу може бути молодь до 35 років.
2.5 Переможець конкурсу (надалі – “Переможець“) отримує заохочення у вигляді фінансування розвитку своєї наукової діяльності у розмірі 10 000,00 (десяти тисяч гривень). Заохочення може мати форму фінансової підтримки наукових досліджень, фінансування участі у науковій конференції, придбання обладнання або в іншій формі згідно зі спільним рішенням Переможця та Організації.
2.6 Якщо Переможцем визнано молодого вченого, то за найкращу роботу учасників зі складу студентів (магістрів) за рішенням конкурсної комісії надається заохочувальна премія у розмірі 5 000,00 грн. (п’яти тисяч гривень). Якщо Переможцем визнано роботу переможця зі складу студентів, то жюрі призначає заохочувальну премію у розмірі 5 000,00 грн. (п’яти тисяч гривень) без залежності до якого складу (студенти, магістри, молоді вчені) належить учасник. Заохочувальна премія теж має форму фінансової підтримки наукових досліджень відповідно до спільного рішення Переможця та Організації.
2.7 Учасники заповнюють заявку на участь, посилання на яку оприлюднюється у засобах з відкритим доступом до інформації (ЗМІ, веб-сайтах).
2.8 Учасники мають подавати заявки самостійно. Учасники конкурсу несуть особисту відповідальність за правдивість відомостей, які надаються для участі у конкурсі.
2.9 Учасники підтверджують, що вони ніколи не виступали проти незалежності України та її територіальної цілісності, поділяють цінності Революції Гідності і європейського вибору України. Учасники конкурсу мають поділяти принципи академічної доброчесності, не використовувати у своїх роботах текстові запозичення без відповідних посилань і вказати, що ніколи не здійснювали вчинків хабарництва, корупції в освіті та науці.
2.10 Учасники зобов’язані не використовувати Відзнаку в політичних і комерційних цілях.
2.11 Переможець бере на себе почесний обов’язок вказувати інформацію про Відзнаку на честь Героя “Небесної Сотні”, видатного українського вченого Юрія Вербицького, при оприлюдненні чи публікації своїх результатів досліджень, отриманих Переможцем завдяки Відзнаці.
2.12 Номінант на здобуття Відзнаки отримує додаткові бали при оцінці статті конкурсною комісією, якщо:
(a) стаття підготовлена двома мовами: українською та англійською;
(b) стаття підготовлена спеціально для участі у конкурсі і вже опублікована із зазначенням цього факту у статті.
2.13 Переможець зобов’язаний виступити з лекцією-розповіддю про наукові досягнення та життєві принципи Юрія Тарасовича перед громадськістю, студентами, школярами чи учнями-членами Малої Академії Наук і надіслати організаторам конкурсу короткий зміст виступу із зазначеним часом та місцем виступу для розміщення цієї інформації на сайті Організації.
2.14 Шляхом подання роботи на Конкурс учасник надає згоду на використання Організацією конкурсної роботи такого учасника конкурсу в некомерційних цілях, без виплати грошової винагороди учаснику та з обов’язковим зазначенням імені учасника виключно для проведення соціальних рекламних кампаній, створених на базі інформації, наданої під час проведення конкурсу, в тому числі для показу по телебаченню, для розміщення в засобах масової інформації, у тому числі, у мережі Інтернет.
3. ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ
3.1 Учасник, додатково до тексту статті, надсилає таку інформацію:
(a) коротке CV;
(b) мотиваційний лист (чому для учасника важливо прийняти участь саме у цьому конкурсі);
(c) посилання на інші статті, результати наукових досліджень учасника або виписка з результатів академічної успішності за останній рік навчання (для студентів та магістрантів);
(d) опис пропозиції учасника про його виступ з доповіддю про Юрія Вербицького на громадських засадах; та
(e) короткий опис того, на що учасник планує використати заохочення.
3.2 До складу конкурсної комісії входять провідні науковці, члени Організації та представники громадських організацій. Всього конкурсна комісія складається із 5 (п’яти) осіб. Конкурсна комісія бере участь у визначенні лауреатів Відзнаки на громадських засадах, вшановуючи таким чином пам’ять всіх, хто віддав своє життя за свободу України.
3.3 Встановлюються наступні етапи проведення конкурсу:
(a) перший етап – з 22 січня 2020 року по 10 січня 2021 року включно – відбувається подання заявок;
(b) другий етап – з 11 січня 2021 року по 17 січня 2021 року включно – проводиться оцінювання робіт і підведення підсумків конкурсу, визначається Переможець;
(c) третій етап – 22 січня 2021 року вручаються Відзнаки і відбувається зустріч з родиною Героя.
4. НАГОРОДЖЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОЇ РОБОТИ ПЕРЕМОЖЦЯ
4.1 Між Переможцем та Організацією укладається угода про підтримку наукової діяльності Переможця. Угода передбачає опис тієї форми підтримки наукової діяльності Переможця, про яку домовляться Переможець та Організація. Якщо стаття, підготовлена на конкурс ще не опублікована, то в угоді описуються обов’язки сторін відносно її розміщення у наукових і науково-популярних виданнях та інтернет-ресурсах.
4.2 Між учасником, нагородженим заохочувальною премією та Організацією укладається угода про підтримку наукової діяльності. Угода передбачає опис форми підтримки наукової діяльності. Якщо стаття, підготовлена на конкурс ще не опублікована, то в угоді описуються обов’язки сторін відносно її розміщення у наукових і науково-популярних виданнях та інтернет-ресурсах.
4.3 У випадку порушення норм Положення Організація приймає рішення про позбавлення Переможця права на використання Відзнаки. Рішення про позбавлення права на використання Відзнаки приймається спільно Організацією та родиною Героя та підписується у 4 (чотирьох) екземплярах, один з яких вручається особисто або надсилається засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з описом вкладення Переможцю, який позбавляється права на використання такої Відзнаки. Таке рішення може бути прийняте з ініціативи Організації або родини Героя. Учасник, позбавлений права на використання Відзнаки, вважається повідомленим про таке позбавлення з моменту надання йому рішення про позбавлення його права на Відзнаку.
4.4 У разі надсилання рішення засобами поштового зв’язку, учасник вважається повідомленим про позбавлення права на використання Відзнаки через 3 (три) календарні дні з моменту надсилання рішення на адресу, надану учасником. У випадку продовження використання учасником Відзнаки після отримання рішення про позбавлення його права на використання Відзнаки, Організація та родина Героя мають право звернутися до суду з позовом про відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірного використання Відзнаки та/або імені Героя.
Голова Громадської організації “Родина Героїв “Небесної Сотні”	Аксенин Ю.В.

Анкета для участі у конкурсі:

Заявка на Відзнаку імені Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького

Положення про Відзнаку імені Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук Юрія Вербицького

Список наукових праць Вербицького Юрія Тарасовича

Published Листопад 15, 2018

Визначено переможців Відзнаки імені Юрія Вербицького

В номінації «Перспективні наукові дослідження, які розвивають наукові досягнення Юрія Вербицького чи кращий проект міжнародної співпраці, у рамках якого використовується науковий доробок Юрія Вербицького» переможцем стала кандидат фізико-математичних наук Оксана Грицай , яка має вагомі напрацювання у науковій площині досліджень Юрія Тарасовича.
Вона прийняла на себе почесний обов’язок не тільки виконувати заплановані дослідження, але і виступити перед молодими науковцями для того, щоб зацікавити нових “піонерів науки” в тематиці сучасної української сейсмології. Сподіваємося, що мотиваційна складова Відзнаки допоможе пані Оксані розширити горизонти міжнародної співпраці у цій галузі.

Переможцем в номінації “Кращий відеоурок, відео пояснення певної теми напрямку “Наука про Землю ” для школярів в яких би використовувалися наукові доробки Юрія Вербицького” став Ігнатишин Василь Васильович, науковець і однодумець Юрія Тарасовича, який створив неймовірний відеозапис про роль сейсмологічних досліджень і наполегливу працю Юрія Тарасовича. Ми впевнені, що запис цього уроку стане взірцем для багатьох вчителів по всій Україні !
Дякуємо всім членам конкурсної комісії Відзнаки, які долучилися до її створення з самих початків і зуміли довести, що мотиваційні заохочення для українських науковців мають обов’язково створюватися ! Принагідно дякуємо всім 162 Доброчинцям проекту “Відзнаки Героїв” Відзнаки Героїв, які своєю участю створили першу суспільну наукову Відзнаку.
Невипадково ця Відзнака створена на честь чесної, сміливої, люблячої людини, яка показала взірець розуміння ролі еліти в житті України !
Прочитаємо в пам’ять про Юрія Тарасовича слова Ліни Костенко :

Ті, що народжуються раз на століття,
умерти можуть кожен день.
Кулі примхливі, як дівчата, –
вибирають найкращих.
Підлість послідовна, як геометрія, –
вибирає найчесніших.
В’язниці гостинні, як могили, –
вибирають неприборканих.
Криваві жоржини ростуть над шляхом у вічність.
Тріпочуть під вітром короткі обривки життя.
І тільки подвиг людського духу
доточить їх до безсмертя.

У складі комісії працювали :

Вербицький Сергій Тарасович – завідувач відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, кандидат фізико-математичних наук, брат Юрія Вербицького. Сергій Вербицький

Малицький Дмитро Васильович – завідувач відділу методів сейсмотектонічних досліджень Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, науковий керівник Юрія Вербицького.

Максимчук Валентин Юхимович – керівник Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна НАН України, Член-кореспондент НАН України (тектоно- і палеомагнетизм), профессор, доктор фізико-математичних наук.

Кендзера Олександр Володимирович – заступник директора Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, член-кореспондент НАН України, заступник академіка-секретаря Відділення наук про Землю НАН України, старший науковий співробітник,
Член Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України, друг Юрія Вербицького. Олександр Кендзера

Сененко Антон Ігорович – кандидат фізико-математичних наук НАН України (фізика твердого тіла), старший науковий співробітник відділу фізичної електроніки Інституту фізики, заступник голови Ради молодих учених. Anton Senenko

Безвершенко Юлія Василівна – молодший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН, голова Ради молодих вчених НАН України, віце-президент ГО “Unia Scientifica” Unia Scientifica, кандидат фізико-математичних наук (теоретична фізика)

Published Жовтень 4, 2018

У Львові заклали капсулу на місці будівництва меморіалу пам’яті Небесної Сотні

В квітні 2018 р. у Львові заклали пам’ятну капсулу на місці майбутнього меморіалу пам’яті Небесній Сотні. Власноруч замурувати її прийшли родичі загиблих Героїв. У такий спосіб дали старт будівельним роботам. Спорудити монумент на Губернаторських валах обіцяють до лютого 2019 року.

Почали церемонію закладення капсули хвилиною мовчання, після чого духовенство провів молитву, освятило територію спорудження меморіалу. Сім’ї Небесної Сотні підписали текст, який поміщений в капсулу. Міський голова Львова Андрій Садовий разом з сім’ями Героїв Небесної Сотні заклав капсулу і дав початок будівельних робіт зі спорудження меморіального комплексу пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Будуватимуть меморіал за проектом переможців архітектурного конкурсу. Серед 25 учасників кращу концепцію громадського простору з вшанування Героїв Небесної Сотні обирали понад півтора року.

За словами співавтора проекту Андрія Лесюка, проект складається з двох частин. Перша – це площа з меморіальною стелою, а друга – це міст, який є музейним комплексом і також функціонально пішохідним сполученням через вулицю Кривоноса.

Ця стела, цей міст в загальному поєднується в таку струну, тобто палаючу барикаду

Published Жовтень 4, 2018

Львів’яни вшанували Героїв Небесної Сотні

20 лютого 2017р. у Львові відбулися жалобні заходи з нагоди відзначення Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні

Під час Революції Гідності загинули 19 жителів Львівщини.

У понеділок, 20 лютого, на Личаківському цвинтарі відбулися жалобні заходи з нагоди відзначення Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні. Керівництво області та міста, військові, волонтери, громадські активісти, родичі та знайомі Героїв поклали квіти та запалили лампадки на могилах тих, які загинули під час Революції Гідності, а священики провели чин панахиди за загиблими.

Про це повідомили сьогодні, 20 лютого, в прес-службі Львівської обласної ради, де також поінформували, що під час Революції Гідності загинули 19 жителів Львівщини –

Володимир Бойків, Богдан Вайда, Роман Варениця, Юрій Вербицький, Андрій Дигдалович, Анатолій Жаловага, Анатолій Жеребних, Володимир Жеребний, Богдан Ільків, Андрій Корчак, Віталій Коцюба, Микола Паньків, Іван Тур (Бльок), Володимир Топій, Роман Точин, Роман Сеник, Богдан Сольчаник, Олег Ушневич і Йосип . Четверо з них поховані на Личаківському цвинтарі.

Published Жовтень 4, 2018

На Львівщині вшанували Героїв Небесної Сотні

21 листопада 2017р., на площі перед пам’ятником Тарасу Шевченкові на великому екрані демонстрували найкращі світлини та відеоролики про Героїв Небесної Сотні та події часів Революції Гідності.

Згадали двадцяти двох патріотів, які віддали життя на Майдані.

Іван Бльок народився і виріс у місті Городку Львівської області. Успішний підприємець, коханий чоловік, батько трьох дітей… Завжди переймався долею України, був активним учасником Помаранчевої революції, їздив спостерігачем під час виборів у Луганськ, знаходився у самісінькому вирі Революції Гідності…. Він жив переконаннями: «Хто, як не я?» За що і віддав найдорожче – життя… Загинув на вулиці Інституцькій 20 лютого

П’ятого лютого народився, а 18 лютого Володимир Бойків загинув. Його тіло відшукали лише на четвертий день. Львів’янин майже повторив шлях свого батька, який у складі Дивізії «Галичина» захищав Україну.
Втім, залишився живим, і відійшов у вічність на кілька літ пізніше власного сина. Теж патріота, теж будівельника. Стопами обох – дідуся та батька пішов і один з трьох нащадків будівельної династії – Бойківих. Львівська громада усіх удостоїла званням − «Шляхетна львівська родина».

Ольга Бура − 27-ми річна дівчина з Буська… на Майдані була три місяці. Туди поїхала вслід за чоловіком…. Ольга неймовірно щира, відкрита, працьовита… стояла на варті, допомагала на складі, варила на майданівській кухні. Вона була єдиною жінкою, яка під свист куль носила бруківку на барикади. Саме у один з таких моментів її наздогнала куля снайпера…

Нащадок українських переселенців із Польщі Богдан Вайда. Разом з матір’ю та сестрою проживав у селі Лютня Дрогобицького району. Працював на меблевій фабриці. Ревно боровся за незалежність України, був патріотом своєї землі. У 90-му брав участі у Живому ланцюзі Соборності, у 2007-му був спостерігачем виборчого процесу на Луганщині, а під час подій ЄвроМайдану був у лавах Самооборони. Повідомляючи телефоном сестрі, що в Києві справжня війна, отримав кулю снайпера. Раптова смерть перервала бесіду найрідніших людей.

Розбудовував Львів, Дніпропетровськ, Стебник… а загинув у Києві. Роман Варениця із Старого Яру Яворівського району помчав на Майдан відстоювати справедливість. Колишній вчитель… Мав золоті руки…. Любив малювати… Освоїв всі тонкощі будівельного майстерності.
20 лютого 2014 року серце Романа Варениці перестало відбивати життєвий такт.

Юрій Вербицький − науковець сейсмограф, відомий у Львові альпініст, інженер відділу Інституту геофізики, мав вчену ступінь кандидата наук. –Юрій не боявся підкоряти гірські вершини, не побоявся і виборювати справедливість на Майдані. Його ніколи не лякали складні маршрути. Зі слідами численних тортур його тіло знайшли у лісі Бориспільського району неподалік Києва. Навічно закарбувалося у нашій памʼяті його життєве кредо зі слів Великого Кобзаря «Борітеся – поборете»

“Ми молимося за тебе”, “Гордимося тобою”, “Скажи, що живий”… Такого змісту Андрію Дигдаловичу писали есемески дві доньки та кохана дружина. Сокільницький Герой на Майдані пробув три місяці. Він казав: «Робота не втече. Тут – важливіше»! Активний, позитивний, гравець місцевої футбольної команди був на Майдані у Афганській сотні. Після важкої ночі на барикадах якось сів під штабну палатку, зробив собі кави. Побратими просили, аби нікуди не йшов, бо Андрія мали нагороджувати. Він засміявся, і сказав, − я ще не заслужив”. Встав і пішов…. Через 20-ть хвилин його вже не стало. Дев’ятини за Героєм з Пустомитівщини припали на 22 річницю шлюбу.

Новітнім мучеником. За Україну. Називають Юрія Дяковського стрияни. Тіло вихованця тамтешньої гімназії імені Митрополита Андрея Шептицького було знайдено в річці Торець неподалік Слав’янська. На Донеччину з хлопцями, з власної ініціативи вирушив відразу з Майдану, щоб зібрати інформацію про сепаратистів… блок-пости на дорогах… Потрапив до ворогів у полон… Загинув Герой Небесної Сотні.

Щоразу повертаючись до батьківської хати Анатолій Жаловага запевняв неньку й батька, що прийде той час, коли все зміниться в Україні… Був Анатолій професійним гандболістом… Обрав за професію справу, яку любив, розвивав і досягнув звання майстра спорту…. Але не міг бути осторонь в такий важливий для України час… Розумів – його місце на Майдані… І Дублянського спортсмена наздогнала куля снайпера. Став Героєм Майдану.

Володимир Жеребний з селища Рудки Самбірського району. Любив математику, фізику, а особливо − історію. Багато читав, і все намагався переосмислити. Захоплювався поезією і гарно декламував. В пам’яті однокласників назавжди залишиться його образ у виставі про Тараса Шевченка. Працював Володимир у коледжі, тому брав відпустку та стояв на Майдані. Коли востаннє їхав до столиці, хлопці спитали, «навіщо, там ж затишшя». На що Володимир відповів, − «Я був там від початку. Стоятиму до перемоги»

Богдан Ільків – один із тих, хто стояв біля витоків національного відродження країни наприкінці 80-их. Машиніст тепловоза був членом Гельсінської Спілки, Української Республіканської партії , «Народного Руху України», Шевченківського товариства української мови у місті Щирець Пустомитівського краю, бо для Богдана Бог і Україна були понад усе. Активний і у спорті, і у музиці, і в саморозвитку… мав власну думку…. і вмів її відстояти…. Загинув 22 лютого 2014 року.

Онук священика Андрій Корчак народився родині політв’язнів та репресованих у Стрию. Звичайно, що у така родина могла виховати лише українського патріота. Найважливіше у життя Андрія − Бог і Україна. В нагрудній кишені майданівця завжди був молитовник. Його іменем названо у Стрию школу, вулицю, встановлено не одну пам’ятну дошку. Написано книгу старенькою матір’ю. Пані Дара таки наважилася описати життєписи боротьби за незалежність України декількох поколінь героїв своєї родини.

«Хто ж поїде, як не ми? Якщо всі сидітимуть вдома, що ж буде. Треба рятувати Україну»… згадує слова свого коханого чоловіка, батька 8-мирічного сина та 12-ти річної донечки дружина Героя Небесної Сотні – Миколи Паньківа. Вона підтримала чоловіка і поїхала з ним на Майдан в перші дні. Коли повернулись додому, він знову але уже сам – квапився до Києва. Був завжди там, де найбільша небезпека… Обурювався, що на передовій, лише молодь, був разом з нею. А матері казав, − «скільки того життя. А от Україна мені важлива… бо у ній зростатимуть мої діти… і я для них здобуваю майбутнє». Рятуючи побратимів на Інститутській, куля влучила у груди Героя з Пустомитівщини.

«Матусю, не плачте, а моліться»… Такими були останні слова Віталія Коцюби з Яворівщини. Сказані не лише рідній матері, а й адресовані усім матерям, які просили в Бога долі для своїх дітей та України.
Захист України вважав своїм обов’язком, бо вдома росли шестирічна донечка та 10-тирічний син. На Майдані був разом з рідним братом.
А з Інституцької його рятували вже побратими…. У день народження коханої дружини… У вітальному телефоном дзвінку ще встиг Віталій мовити «Я так тебе люблю».

Романа Сеника геройськими якостями певно обдарував сам Всевишній. Будучи восьмирічним юнаком, він врятував дівчину з крижаної води. А у 89-му – першим підняв український стяг над рідним селом Наконечне 2, що на Яворівщині. Він не лише першим пішов на Майдан, а й був завжди у найнебезпечніших місцях на передових позиціях. Рани, нанесені осколками гранати 22 січня, не змусили Романа зійти з барикад. Перенісши три операції…. Роман таки помер. 25 січня 14 року.

Богдана Сольчаник викладач Новітньої історії України в УКУ… залишив свій внесок в її писанні…. До історії увійшов, коли виводив львівських студентів у 2004 році на Помаранчевий Майдан… Це він влітку 2013-го ініціював у Львові акції солідарності з мешканцями Врадіївки, що боролися з міліцейським свавіллям. Це він знову – і востаннє – закликав студентів до мирного протесту, коли стало відомо, що асоціацію з ЄС не підпишуть.

Два тижні син шукав батька Володимира Топія …. серед живих на Майдані…. Та не знайшов… Володимир повернувся на Городенщину, до рідної Судової Вишні Героєм Небесної Сотні… Залишилася дружина та двома дітьми… у памʼяті яких батько залишиться принциповим, незламним…нескореним. Загинув у час пожежі в Будинку Профспілок.

На цій останній життєвій світлині учасник двох Революцій − Роман Точин зі своєю донькою, яка приїхала на Майдан аби побачити тата.
Він не міг бути осторонь подій що розгорнулися в країні… і поїхав з рідного міста Ходорова на Майдан, де у складі Першої Сотні Самооборони тримав позиції на вулиці Інститутській. Він до кінця вірив, що перемоги можна досягти у мирний спосіб…. Будівельник за фахом… працював над будівництвом міцної держави… загинув 20 лютого

«Та знайте вороги прокляті, Україна є, була і буде, в серцях і душах патріотів незламний дух її живе. І де б не були ми по світу, завжди прославимо й відродимо своє», − ці рядки написав Герой Майдану Олег Ушневич з Дрогобича. Ніколи не сидів на місці… пробував чимало професій, любив пізнавати нове… Зостався Героєм та гідним прикладом для усіх земляків.

Одним пострілом снайпер обірвав життя Йосипа Шилінга, але не переконання, за які стояв виходець з Дрогобиччини… Він був членом Української Гельсінської Спілки і Республіканської партії. Жодні державотворчі процеси на теренах рідного краю не відбувалися без його участі, боровся за легалізацію УГКЦ. Відстоював правильні життєві цінності…. Щиро вірив у достойне європейське майбутнє рідної України.

Чернявський Дмитро − український патріот з Донеччини, студент Львівського національного університету імені Івана Франка.. Був добровольцем у самообороні, яка охороняла учасників мітингу за єдність України в Донецьку. Загинув від ножового поранення проросійськими бойовиками під час мітингу за єдність України у Донецьку….. Після похорону батьки Героя України переїхали до Львова і прийняли у свою сімʼю нову дитину…

Костенко Ігор – «Наснились мені дві дірочки на білосніжній стіні в нашій хаті. Я дивлюсь на них уві сні та й сама до себе промовляю, що це нестрашно, залатаємо…» — таким був сон матері героя Небесної сотні Ігоря Костенка за два тижні до смерті сина. Ігоря Костенка. Студента географічного факультету Львівського університету імені Івана Франка. Працював спортивним журналістом. Футбол Ігор любив так само сильно, як і Україну. Активно дописував до Вікіпедії. 20 лютого пострілом у серце з вогнепальної зброї вихідця Тернопілля вбив снайпер.

Published Жовтень 4, 2018

У Львові вшанували пам’ять Героя України Юрія Вербицького

22 січня 2015 р. у Львові вшанували пам’ять Героя України Юрія Вербицького

22 січня, у День Соборності України, керівництво та громадськість м. Львова покладуть квіти до могили Героя України, Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького, якого на замовлення тодішньої влади закатували 21 січня в околицях села Гнідин Бориспільського району.

Окрім того, в рамках відзначення державного свята, відбудеться покладання квітів до Меморіалу Українській Галицькій Армії, каплиці Президента Національної Ради ЗУНР Євгена Петрушевича, могил загиблих під час проведення антитерористичної операції на сході України та могил учасників Революції гідності на Личаківському кладовищі.

Published Серпень 10, 2018

У Львові іменем Героя Небесної Сотні назвуть сквер

У Львові іменем закатованого Юрія Вербицького назвуть сквер

У Львові, аби вшанувати героя Небесної Сотні Юрія Вербицького, назвуть сквер його іменем на Сихові.

На сесії Львівської міськради депутати за це проголосували одноголосно.

Звернулись до міста з таким проханням львів’яни, які близько знали закатованого активіста, зокрема гірський клуб “Екстрем”.

Для скверу обрали ділянку на вулиці Коломийській — навпроти будинку, де мешкав Юрій Вербицький.

Ця територія буде невеличкою і стане зеленою зоною для мешканців довколишніх будинків. Щоправда, облаштувати її коштом міста зможуть лише наступного року. Хіба що долучитися захочуть самі мешканці.

Published Серпень 10, 2018

Львівська школа просить ім’я Вербицького

Освітяни загальноосвітнього закладу №27, що на вул. Свєнціцького. 15, де навчався герой Небесної сотні Юрій Вербицький (1963 – 2014), 1 вересня, 2014 звернулися з листом до Львівської міської ради щодо присвоєння навчальному закладу імені свого випускника (роки навчання – 1970 – 1980), який загинув у Києві під час Революції Гідності.

На будівлі школи також планують встановити меморіальну дошку загиблому. У листопаді, на річницю Майдану, дошку із текстом «Тут навчався герой небесної сотні Юрій Вербицький. Слава героям України» освятять. Також обіцяють запросити на заходи з вшанування героя його товариша Ігоря Луценка та старшого брата Юрія Вербицького – Сергія.

Нагадаємо, що це вже не перше вшанування пам’яті Юрія Вербицького. 24 січня 2014 року мешканці села Гнідин встановили на місці, де було знайдено тіло Юрія Вербицького, хрест. 6 березня Гнідинська сільська рада Бориспільського району перейменувала провулок Леніна на вулицю Юрія Вербицького. 15 травня Львівська міська рада назвала сквер на вул. Коломийській, 15 сквером імені Юрія Вербицького. Львівський гірський клуб «Екстрем», членом якого був Юрій Вербицький, у рамках ініціативи «Герої України на вершинах світу» планує назвати іменем Юрія Вербицького безіменну вершину на східному Кавказі. Ініціативу львів’ян підтримали грузинські колеги.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.

Published Серпень 10, 2018

У львівській школі вшанували пам’ять Юрія Вербицького

1 грудня 2014, у львівській ЗОШ №27 вшанували пам’ять закатованого під час Революції Гідності Юрія Вербицького, який був випускником цієї школи.

Для вшанування пам’яті випускника львівської ЗОШ №27 Юрія Вербицького педагогічний колектив та учні цієї школи підготували літературно-музичну композицію – школярі читали вірші, присвячені героям Небесної Сотні та подіям Революції Гідності, лунали патріотичні пісні. Ведучі урочистого дійства розповіли присутнім про громадянський подвиг львів’янина, який загинув під час революційних подій в Україні.

Нагадаємо, що активіста Євромайдану Юрія Вербицького викрали 21 січня цього року, після чого його знайшли мертвим зі слідами від тортур. Для того, щоб взяти участь у акціях протесту у Києві, він взяв відпустку за місцем роботи, вказавши як причину необхідність їхати в столицю, щоб «захищати свою країну».

Після урочистостей у приміщенні відбулося відкриття та освячення меморіальної дошки на честь Юрія Вербицького на фасаді школи. Окрім того, пам’ять про Героя України невдовзі буде вшановано через присвоєння його імені школі, в якій він навчався.

«Виготовлення пам’ятної дошки ініціювали представники «Молодої Батьківщини», вони звернулися до нас і ми, зрозуміло, погодилися на її встановлення на фасаді школи. Ще у вересні міськвиконком надав дозвіл, але офіційне відкриття ми проводимо сьогодні – в річницю Євромайдану. Наступним кроком із вшанування пам’яті Юрія Вербицького стане присвоєння його імені нашій школі», – зауважила директор ЗОШ №27 Ірина Гайдук.

Серед присутніх на поминальних заходах були колеги, друзі та родичі Юрія Вербицького. Відкривав пам’ятну дошку рідний брат Героя – Сергій.

«Ті події треба пам’ятати, але втрати, які понесла Україна, ніколи не компенсуються і ніколи не забудуться», – зазначив Сергій Вербицький.

Published Серпень 10, 2018

У школі, де навчався Юрій Вербицький, відкрили музей його пам’яті

Сьогодні, 20 листопада 2015 р., у львівській ЗСШ №27 відбулось відкриття музею пам’яті Героя України Юрія Вербицького, який навчався у цій школі. Поділитися спогадами та вшанувати пам’ять Героя зібралися знайомі, рідні та співробітники Юрія.

Під час урочистого відкриття учні школи декларували вірші, виступили з розповіддю про трагічні події на Майдані а також вшанували пам’ять Небесної сотні та загиблих за Україну.

На відкритті була присутня учителька Юрія Вербицького з української мови та літератури Ганна Іванівна.

Вона згадувала: «Хто б міг подумати, що у 21 столітті, коли здавалося б, так спокійно майорить синьо-жовтий прапор і звучить «Ще не вмерла Україна» виявляється, що ми цілковито не маємо ні віолі, ні щастя, ні добробуту. І з тим очевидно треба було щось робити. З якою надією ми дивились на тих студентів, які вийшли на Майдан! Коли почалася Революція Гідності я від телевізора майже не відходила, боліло серце, але раділа від того, що така прекрасна молодь. Але не можу навіть переказати, що я особисто пережила, коли почула прізвище Вербицький. Мені важко було згадати чи це один з моїх учнів чи мені лише здається. І лише коли я почула, що це зі Львова і били його за те що львів’янин і українець, то важко переказати, що творилося зі мною. Мені муки катування і зневажливе ставлення до українця добре відомі з дитинства, яке пройшло в Сибіру. Тому для мене це було ще страшніше, що сьогодні наші діти і внуки мають пройти через ганьбу і приниження».

«Кажуть, вчитель запам’ятовує дітей, які добре вчяться, або тих, які з нас «висмоктують кров». Юра був тихим і спокійним. Може тому його було спочатку важко згадати. Але одного разу ми мабуть з восьмим класом були у Карпатах. І в мене десь залишилась така фотографія – високий, худенький хлопчик, білявий, таке волоссячко довге. І він дуже до всього так по особливому ставився. В нього джерело було не таке як для всіх. Для нього дерево було щось таке… Цим мені запамятався Юра», – розповідає Ганна Іванівна.

Також завітали на подію рідний брат Юрія Вербицького – Сергій та дочка Уляна. Брат Серій розповів: «Основне питання виникає, чому він там опинився? Юра з самого початку не вірив, що це може бути мирним шляхом. Це його патологічна чесність – він усвідомлював – якщо там зараз не бути, ситуація сама по собі не розв’яжеться. Ми з ним говорили перед самим Йорданом, коли він востаннє їхав на Майдан. Юрко казав: «Сергій, там дуже мало народу, боюсь, що будуть розганяти Майдан. І хто як не ми? Кому там ще бути?» Думаю це основна причина чому він там був, адже не хотів щоб Україна пропала з карти світу як держава».

«Я зворушений тим, як діти все це сприймають і підтримують. Думаю, що не тільки Юрко, а всі, хто там був, достойні пошани», – додав Сергій Вербицький.

Як зазначила директор школи №27 Ірина Гайдук, те, що Юрій Вербицький навчався в нашій школі, це дуже хороший виховний момент для дітей, тому що власним прикладом він показав, що можна віддати життя за Батьківщину.

«Діти це усвідомлюють, шанують його світлу пам’ять і пишаються тим, що наша школа отримала ім’я Юрія Вербицького», – додала вона.

За її словами, 22 січня, у день загибелі Юрія готується встановлення його погруддя у нашій школі. Окрім цього, учні школи проводять пошукову роботу – записують спогади про нього його колег і співробітників, збирають фотографії з ним. Коли цей матеріал буде зібраний, у кабінеті математики, де навчався Юрій Вербицький буде зроблений музей-світлиця про героїв Революції Гідності.

Published Серпень 10, 2018

У Львові з’явиться вулиця Героя Української революції Юрія Вербицького

У Львові з’явиться вулиця Героя Української революції Юрія Вербицького – зазначив Ярослав Музичко.

У зв’язку з подіями в країні, відбулося позачергове засідання постійної депутатської комісії культури, промоції, засобів масової інформації та туризму ЛМР.

Під час засідання депутати підготували листа, у якому звернулись до голови Сихівської районної адміністрації Ірини Маруняк щодо сприяння у визначенні місця для вшанування пам’яті Юрія Вербицького.

Як повідомив голова постійної депутатської комісії культури, промоції, засобів масової інформації та туризму міської ради Ярослав Музичко:

«Я звернувся до голови Сихівської районної адміністрації Ірини Маруняк щодо сприяння у визначенні місця ( площі, вулиці, скверу) для вшанування пам’яті – присвоєння імені Героя Української революції на Євромайдані, львів’янина, мешканця Сихова, науковця, альпініста Юрія Вербицького, закатованого 22 січня 2014 року у Києві. Я впевнений, що звернення постійної депутатської комісії буде розглянуто».

Published Серпень 10, 2018

Сквер і вулиця Юрія Вербицького вже є, невдовзі буде й пам’ятник героєві

За словами Ігоря Луценка, невдовзі мають спорудити монумент Юрієві Вербицькому й іншим героям Небесної сотні. Саме нинішній депутат Верховної Ради був одним із останніх, хто бачив пана Вербицького, який потрапив до першої когорти жертв масових убивств євромайданівців, живим.

За ініціативи учнів та вчителів Гнідинської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика, підтриманої депутатами сільської ради та місцевою громадою, розпочато спорудження пам’ятника Героєві України Юрієві Вербицькому та всім воїнам Небесної сотні. Оргкомітет уже затвердив проект монументу, і скульптор розпочав виготовлення основної фігури композиції.

Раніше в селі Гнідині провулок Леніна перейменували на вулицю Юрія Вербицького (у рідному героєві Львові його ім’ям назвали сквер).

Новітня історія привчає українців до того, що герої не вмирають. Уже 23 січня в Тернополі з’явилася площа Героїв Євромайдану, а за день на місці, де відшукали Юрія Вербицького, гнідинці встановили меморіального хреста.

Published Серпень 10, 2018

Бориспільщина пам’ятає Героя України Юрія Вербицького

22 січня 016 р. в с.Гнідин Бориспільського району відбулися урочистості з нагоди Дня соборності України та мітинг-реквієм до другої річниці загибелі Героя України Юрія Вербицького.

До районного заходу долучилися голова Бориспільської райдержадміністрації Дмитро Воронін, заступник голови райради Іван Недогибченко, громада Гнідинської, Вишенківської та Іванківської сільських рад, школярі, вчителі, громадські діячі, місцеві мешканці.

«У День соборності ми традиційно вшановуємо пам’ять тих людей, які поклали своє життя за Україну під час Революції Гідності, в період запеклих боїв на Донбасі, всім, хто вірно та самовіддано служив Батьківщині. Низький уклін!», — зазначив у зверненні голова РДА Дмитро Воронін.

Присутні вшанували пам’ять патріотів хвилиною мовчання, поклали квіти до підніжжя пам’ятника Юрію Вербицькому та запалили свічки біля того місця, де загинув учасник Майдану.

Гнідинський сільський голова Олександр Лазаренко поділився сумними спогадами про трагічну долю Вербицького, а також зауважив, що славнозвісний львів’янин є родичем того самого геніального композитора Михайла Вербицького, який написав музику до Національного Гімну України.

Жителі Бориспільщини також вшанували пам’ять великого українського поета Тараса Шевченка, погруддя якого встановлено в центрі села.

Пам’ятаймо вічно: в єдності народ не переборний, соборна нація є сильною й успішною, а головне – має майбутнє.

Published Серпень 10, 2018

У Гнідині вшанували Героя України Юрія Вербицького

20 січня 2017 р. в с.Гнідин біля пам’ятника Герою України Юрію Вербицькому відбувся мітинг-реквієм з нагоди Дня Соборності України та 98-ї річниці Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

У заході взяли участь голова Бориспільської районної державної адміністрації Дмитро Воронін, заступник голови районної ради Іван Недогибченко, керуючий справами виконавчого комітету районної ради Антон Мотрич, Гнідинський сільський голова Олександр Лазаренко, побратим та друг загиблого Роман Миханів, керівники відділів, управлінь та структурних підрозділів райдержадміністрації, учні та вчителі старших класів Гнідинської загальноосвітньої школи I-III cтупенів ім.Петра Яцика.
У Гнідині вшанували пам’ять учасника Революції Гідності 2013-2014 рр, Героя України Юрія Вербицького
Виступаючи перед присутніми, голова РДА наголосив на тому, що пам’ятник Ю.Вербицькому, зведений за кошти сільської громади, є символом єдності, соборності та патріотизму всієї України і насамперед борців за свободу та цілісність держави.

«Пам’ятник Герою України Юрію Вербицькому, який поклав своє життя, виборюючи незалежність на Майдані, символізує Небесну Сотню, десятки постраждалих та загиблих в ім’я Батьківщини, тисяч наших громадян, які сьогодні боронять державу на Сході України, пам’ять Героїв, як виборювали незалежність нашої держави протягом багатьох століть», — зазначив Дмитро Воронін.

Сільський голова О.Лазаренко, у свою чергу, відзначив, що історичні події: День Соборності, Акт злуки та створення пам’ятника Герою України, учаснику Революції Гідності 2013-2014 рр — об’єднує головне: прагнення українського народу зберегти пам’ять про всіх, хто поклав життя в боротьбі за незалежність нашої України.

Під час заходу спогадами поділився побратим Ю.Вербицького Роман Миханів:
«Юрко завжди казав: не хочу бути сплячим, хочу бути потрібним. Не хочемо бути московською провінцією. Хочу щоб була держава, і щоб ми щасливо жили в ній».

Учасник мітингу подякував усім, хто долучився до вшанування пам’яті активіста та висловив надію, що війна колись закінчиться і загибель Героя Небесної Сотні буде не даремною.
У Гнідині вшанували пам’ять учасника Революції Гідності 2013-2014 рр, Героя України Юрія Вербицького
Присутні поклали квіти до підніжжя пам’ятника Юрія Вербицькому та вшанували хвилиною мовчання пам’ять всіх загиблих учасників Революції Гідності 2013-2014 рр та бойових дій на Сході України.

До пам’ятних заходів долучилися учні 9-10 класів Гнідинської ЗОШ I-III ступенів ім.Петра Яцика, директор Ніна Кудько, представники сільської ради, а також сільський аматорський ансамбль «Сусідоньки».
У Гнідині вшанували пам’ять учасника Революції Гідності 2013-2014 рр, Героя України Юрія Вербицького
Завершився мітинг-реквієм жалобною ходою до місця загибелі Ю.Вербицького.

ДО ТЕМИ

В 2016 році учень 11-го класу Гнідинської ЗОШ I-III ступенів ім.Петра Яцека Тарас Тригуба в обласному етапі Малої Академії наук захистив пошуково-дослідницьку роботу «Юрій Вербицький. Сотня Небесна». Робота старшокласника здобула почесне III місце. Вона була презентована на сесії Київської обласної ради. Пізніше Тарас Тригуба та його вчитель, заступник директора школи з виховної роботи Любов Прядко були запрошені до Заліщицької райдержадміністрації Тернопільської області. 21 січня 2017 року вони взяли участь в заходах пам’яті Ю.Вербицького.

Published Серпень 10, 2018

У школі №27 імені Героя Небесної Сотні відбулося нагородження переможців Мистецького фестивалю

У школі №27 імені Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького відбулося нагородження переможців Мистецького фестивалю «Пам’ятаймо про наших героїв, що за волю поклали безцінне життя!»

Сьогодні, 21 листопада 2017 р., у День Гідності та Свободи, у СЗШ № 27 м. Львова відбувся заключний гала-концерт та нагородження переможців Мистецького фестиваль «Пам’ятаймо про наших героїв, що за волю поклали безцінне життя!».

У СЗШ № 27 м. Львова імені героя Небесної Сотні Юрія Вербицького другий рік поспіль проходить патріотичний мистецький фестиваль «Пам’ятаймо про наших героїв, що за волю поклали безцінне життя!». Цьогоріч активну участь у ньому взяли учні навчальних закладів Галицького та Франківського районів м. Львова.

Мета фестивалю – вшанування героїв Небесної Сотні та героїв АТО, виховання в учнівської молоді почуття високого патріотизму та національної свідомості.

Організаторами творчого фестивалю був відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та СЗШ № 27 м. Львова, у якій навчався герой Небесної Сотні Юрій Вербицький.

Впродовж 8 та 9 листопада 2017 року учні 1-11 класів шкіл Галицького та Франківського районів м. Львова на базі СЗШ № 27 м. Львова ім. героя Небесної Сотні Юрія Вербицького взяли участь у відбірковому етапі фестивалю у конкурсах: художнього читання, у вокальному (солісти, дуети, тріо, ансамблі) та плаката на патріотичну тематику. Серед гостей була присутня дочка Юрія Вербицького Уляна. Вона висловила вдячність талановитим учасникам, які щиро прославляють патріотів України.

Також сьогодні у всіх навчальних закладах відбувся перший урок на тему: «Пізнай свободу! Захищай свободу! Твори свободу…», а о 9.00 год. було спільне виконання Державного гімну України, пошанування хвилиною мовчання загиблих Героїв.